Соціально-психологічна служба







В разі необхідності  отримання допомоги 
з питань безпечного перебування дітей в 
дома , батькам за консультацієй звертатися 
з 10.30 до 12.00 години за телефоном 0906049730
Твердовська Вікторія Миколаївна 
практичний психолог
освіта: вища, БДПУ
педагогічний стаж: 16 років
                                                                                         І кваліфікаційна категорія                         
















Слєпченко Тетяна Володимирівна
педагог соціальний
освіта: вища, БДПУ
педагогічний стаж 8років
спеціаліст


консультація від соціального педагога

«ВЧИТЬ ДІТЕЙ ВМІННЮ СПІЛКУВАТИСЯ»

Шановні батьки!

Ви - перші і найважливіші вчителі вашої дитини. Перша його школа - Ваш дім - матиме неабиякий вплив на те, що вона буде вважати важливим в житті, на формування її системи цінностей.

Дві речі Ви можете подарувати своїй дитині на все життя: одна - коріння, а інша - крила.

Скільки б ми не прожили, ми все одно постійно повертаємося до досвіду 
дитинства - до життя в сім'ї.
 Навіть посивіла людина продовжує посилатися на "те, чого вчила мене 
моя мати", "те, що мені показав батько", "те, чого мене вчили вдома ". 
Цікаво, що і люди, що домоглися успіху в житті, відзначають важливість 
того, що дається дитині батьками.
"Роки чудес" - так називають дослідники перші п'ять років життя дитини.  
Саме в цей час формується  емоційне ставлення до життя і людей та  
наявність або відсутність стимулів до інтелектуального розвитку.         
            Вони залишають незгладимий слід на всій подальшій поведінці і 
способі мислення людини.
Уміння говорити, слухати, користуватися мовою також відноситься до 
числа речей, які дитина, що живе серед людей, осягає дуже рано. 
І перш ніж почати читати, вона повинна достатньо оволодіти мовними 
навичками, умінням слухати і говорити.

Протягом цих перших років видаються дуже метушливі дні і батьки дуже дивуються : «Де тут взяти час, щоб ще чогось вчити?!»

Але не слід забувати , що навіть рівний, заспокійливий тон в ситуаціях розбитих  колін, набитих гуль, може послужити основою формування особистості , зміцнити зв’язок  між дітьми та батьками, сприяти виробленню позитивного ставлення, та здатності сприймати те чого навчають  батько і мати.



РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

АБЕТКА ПОРАД БАТЬКАМ

    А — аналізуйте, що дитина дивиться по телевізору чи в Інтернеті.

    Б — будьте толерантними під час розмови з дитиною.

    В — вас запитують — уважно слухайте, давайте відповіді.

    Г — говоріть із дитиною у зрозумілій, прийнятній для неї формі.

    Д — дивіться телевізор, читайте журнали разом із вашою дитиною.

    Е — економте свій час і сили на вмовляння дитини прочитати якусь книжку чи подивитися певну передачу; напевно, їй це ще зарано — на все свій час.

    Є — єдність поглядів, оцінок батьків у тому, що дивиться, читає, у що грається дитина на комп'ютері.

   Ж — життя дитини не має обмежуватися телевізором, комп'ютером чи плеєром.

   З — з розумінням ставтеся до телепрограм, які обирає дитина, зважайте на її вік, інтереси тощо.

      І — ігри на комп'ютері заміняйте рухливими іграми надворі.

      К — купуйте дитині тільки необхідне, не потурайте її забаганкам.

      Л — любіть ваших дітей та приділяйте їм більше уваги.

      М — мистецтво — це не лише телебачення, преса та Інтернет.

   Н — не кажіть дитині: «Тобі ще рано це дивитися», — просто перемкніть канал на ту програму, яку можна дивитися разом із нею.

     О — обговорюйте з дитиною побачене по телевізору.

     П — поважайте думки дитини.

   Р — радійте та сумуйте разом із дитиною в повсякденному житті, коли дивитеся чи обговорюєте телепередачу або книжку.

    С — стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас.

    Т — творчий потенціал дитини розвивайте.

     У — успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в родині.

   Ф — фарби та палітра кольорів у вашому житті нехай завжди сяє лише веселими барвами.

     X — хай завжди дитина відчуває ваш інтерес до себе.

  Ц — цікавтеся друзями дитини: запрошуйте їх до себе в гості, дізнавайтеся і про їхні захоплення, погляди на життя, про те, що вони читають, тощо.

   Ч — частіше допомагайте дитині виконувати доручену справу, але не виконуйте її за дитину.

    Ш — шум — це ворог здоров'я дитини.

    Щ — щастя і радість дітей — у ваших руках.

    Ю — юнацький вік — це найкращий період у житті дитини.

  Я — якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, порядною, люб'язною, правдивою, ставилася до всіх із любов'ю, дотримуйтеся самі цих порад.

Продовжуємо проводити діагностику готовності до школи дітей старших груп в умовах карантину. Дуже просимо батьків прийняти участь та надіслати відповіді на анкету, перейшовши за посиланням:

 https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdUPXuQ71gkXL0Jl3Dvd38uTdG66SpK6WVZkyXtyhRKvSh9YA/viewform

Обов’язки дитини вдома: правильна мотивація
Необхідно виховувати в дітях самостійність. Подорослішавши, вони не зможуть самостійно вирішувати свої життєві питання і будуть залежними від когось. Щоб дізнатись, на що звернути увагу при розподілі домашніх обов’язків, читайте далі!
Довіра дитині легких справ у будинку виховує в них відповідальність і самостійність. Та й мамі дуже приємно мати зайву хвилинку для відпочинку і для себе.
На що звернути увагу при розподілі обов’язків
При визначенні обов’язків дитини, необхідно враховувати її особливості. Для початку треба обговорити з дитиною весь список домашньої роботи. Запропонувати їй самій вибрати, яку допомогу може надавати саме вона.
Привчаючи дітей до порядку та домашніх обов’язків, категорично забороняється кричати на них, обзивати (нечупара, ледар), говорити, що вони роблять не правильно, не так.
Будь-яка негативна критика викликає зворотний ефект навіть у дорослої людини, тим більше, дитячі образи пам’ять може зберегти навіть на все життя. Ні в якому разі не можна бити дитину, адже малюк не може дати здачі дорослому, він буде відчувати себе беззахисним і зовсім зненавидить батьків.
Правильна мотивація для прибирання
Дуже важливо, щоб дитина відчувала, що вона любима і важлива, і що без її допомоги ну ніяк не обійтися. Щоб вона знала, що допомагає батькам, а не просто виконує свої обов’язки. Привчати до порядку можна і в формі гри.
Придумати гру, в якій будуть заохочення за виконану роботу. Наприклад, можна зробити лотерею. На листочках написати, що вона буде отримувати за допомогу.
Це може бути: прогулянка, іграшка, шоколадка, обійми, поцілунок мами,
сюрприз.
Варіантів багато, хай вона сама придумає, що б це могло бути. І тоді дитині буде цікаво і капризів не буде.
Що ж можна доручити дитині?
1.     поливання кімнатних рослин
2.     прибирання іграшок
3.     прибирання одягу
4.     помити посуд
5.     пропилососити
6.     віднести предмет на місце
7.     погладити одяг.
Необхідно дати дитині завдання порівнянне з її віком, щоб вона могла впоратися легко.
Спочатку треба показати, як робити якусь роботу, наприклад, полити вазони. Потім нехай вона поливає їх самостійно, а батьки повинні виявити помилки і розповісти про них малюкові. Коли у дитини це буде добре виходити, можна сміливо довіряти їй.
Після кожної виконаної справи має бути заохочення. Не можна залишати без уваги допомогу дитини. Якщо навчити все робити правильно, то і у дорослих буде зайва хвилина на відпочинок з дітьми, адже у ритмі сучасного життя так мало часу можна проводити разом.
Підготувала педагог соціальний Т.В.Слєпченко
 



                                 






Цікаві та корисні відеоролики для дітей:
1.     Дидактична гра “Знайди пару”
https://youtu.be/k5H3HYeXNpA
2.                Завдання на увагу 
https://www.youtube.com/watch?v=PIfHnaTQFjc&authuser=0
3.                Розвиток мислення та пам’яті за допомогою мнемотехніки.
https://www.youtube.com/watch?v=1FIkKyqO0YE
4.                Вправи для розвитку пам’яті
https://www.youtube.com/watch?v=46GRicp0nWI
5.                Уроки обережності тітоньки Сови (добірка)
https://www.youtube.com/playlist?list=PLkLwod_eIKOWQNGsdUZMngU3f6PeyKjwN
6.                Корисні підказки. Якщо ти скоїв поганий вчинок
https://youtu.be/213jhdgAF1s

Важлива інформація для батьків, діти яких незабаром йдуть до школи: 
 Перейшовши за посиланням ви можете прочитати як використати гудзики та такий простий продукт як манка в корисних для розвитку психічних процесів дітей цілях:
·         Манкотерапія
·         Гудзикотерапія
Рекомендації практичного психолога Твердовській В.М.

Необхідні правила етикету для дітей
Ви коли-небудь замислювались над тим, як це – бути дитиною в сучасному неспокійному світі дорослих? У століття інформації та безперервного шуму навіть дорослим людям часом складно домогтись того, щоб їх почули. А тепер уявіть, наскільки важче це дітям?
Хороші манери, вихованість допомагають легше долати шум і бути почутими. Манери – це свого роду соціальний клей, що дозволяє несхожим один на одного членам суспільства триматись разом. Батькам важливо навчити дітей мови етичних норм, щоб вони могли використовувати її при спілкуванні з однолітками, дорослими людьми й отримувати при цьому необхідні переваги.
Навчаючи дітей етикету й даючи їм набір керівних принципів управління взаємодіями, ми насправді озброюємо їх інструментами, які допоможуть їм бути почутими, розвиваємо їхню віру у власні можливості й налаштовуємо на майбутні успіхи.
Отже, ось список із тридцяти двох правил етикету, яких батьки повинні навчити своїх дітей.
Прийом їжі й поведінка за столом
Прийом їжі – це особлива зона етикету. З одного боку, хороші манери за столом надзвичайно важливі, з іншого – особливості етикету в цій сфері можуть змінюватись у залежності від культури та товариства. У міру дорослішання діти досить часто їдять разом з іншими людьми. Вони відвідують дні народження, проводять час із родичами, беруть участь у святкових обідах і ходять у гості до друзів. До того ж прийом їжі – це така сфера етикету, навчання якої можна починати з моменту народження дитини.
Коли дитина з нетерпінням накидається на груди матері при годуванні або вихоплює пляшку з дитячим харчуванням, у батьків з'являється чудова можливість почати навчання малюка правил доброго тону. Тримайте дитину та м'яко поясніть, що їй слід проявляти терпіння, а потім почніть спочатку. Маленькі діти ще не розуміють слів, але, урешті-решт, вони навчаться того, що коли будуть вихоплювати пляшечку перш ніж їм її запропонують або будуть засовувати руку під сорочку матері в прагненні отримати годування, то не отримають те, чого хочуть. Малюків ясельного віку треба навчити не кидати їжу, користуватися столовими приборами й не запихати в рот великі шматки їжі. Дітям дошкільного віку можна розповідати про те, як правильно накривати стіл, приймати їжу з належними манерами та правильно накладати собі страви, використовуючи різні кухонні предмети.
Хороші манери за столом дуже важливі з моменту першого спільного сніданку дитини із другом до обіду дорослої людини з очільником. Під час прийому їжі в товаристві дитина може або досягти успіху або втратити його. Наступні поради повинні озброїти вашого малюка знанням найбільш актуальних правил прийому їжі в товаристві.                                                                                                              12. Їсти з чужої тарілки – навіть з тарілки мами – це погана ідея: в деяких сім'ях грають у гру, яка полягає в тому, що можна «красти» їжу з тарілок один в одного. Це може бути дуже смішним і прийнятним удома, коли вся сім'я бере участь у такій грі й отримує задоволення від неї, але вона стає не смішною, коли в неї втягують того, хто не розуміє таких жартів. Їсти їжу з тарілки іншої людини неприйнятно. Набагато краще ввічливо попросити добавки, навіть якщо мамі чи тату доведеться накласти дитині цю добавку зі своєї тарілки.
13. Не забувайте про внутрішні правила кожної сім'ї: у деяких сім'ях дітям дозволяється вставати з-за столу відразу після того, як вони доїдять усе. Однак в інших сім'ях усі члени сім'ї сидять за столом до того часу, доки останній з них не закінчить їсти. Навчіть дітей завжди цікавитись і дотримуватись будь-яких правил поведінки за столом господарів.
14. Скуштуйте їжу із ввічливості: у всіх нас є свої кулінарні пристрасті. На щастя, пішли в минуле ті дні, коли правилом доброго тону вважалось доїдати все, що лежить на тарілці. Однак слід навчити дітей куштувати трохи їжі, яка їм з якихось причин не подобається, просто із ввічливості та для того, щоби проявити повагу до господарів. Після цього цілком прийнятно сказати: «Прошу вибачення, я не великий любитель...» або «Я насправді не їм...». Твердо поясніть дітям, що в жодному разі не можна казати людині, яка їх пригощає, що подана страва виглядає огидно, жахливо або що вони терпіти її не можуть (це стосується і страв, приготованих мамою).
15. «Чи можу я допомогти вам?»: пропозиція своєї допомоги доречна в усіх сферах життя. Але пропозиція накрити стіл, прибрати зі столу або помити посуд уважається особливим проявом увічливості.
16. Серветка на колінах, лікті зі столу: у наші дні ці правила етикету вважаються старомодними й багато людей ставляться до них трохи недбало. Проте, оскільки в різних сім'ях існують різні традиції, слід навчити дітей цих правил поведінки за столом, щоб у будь-якій ситуації вони залишались на висоті.
17. Не тягнись ні за чим. Старе, але суворе правило. За нормами етикету не дозволяється тягнутися через весь стіл за чим-небудь. Усі батьки знають, якою неприємною є ситуація, коли дитина перекидає склянку й розливає її вміст на обідній стіл. Щоб не розлити чай на коліна сусіда й не примушувати нервувати всіх присутніх за столом, необхідно ввічливо попросити передати вам те, що ви хочете.                                                                                                                           18. Дозвіл вийти з-за столу: це дуже важливе правило етикету! Як тільки дитина навчиться розмовляти, ви повинні познайомити її з тим, як необхідно правильно відпрошуватися з-за столу. Це може стати у пригоді не тільки після їжі. Щоразу, коли дитині необхідно залишити стіл, вона повинна вміти правильно просити дозволу зробити це.
                                                          Підготувала педагог соціальний Т.В.Слєпченко 
                                  ШАНОВНІ БАТЬКІ!
Зазвичай батьків майбутніх першокласників хвилює безліч питань: чи зможе їхня дитина навчатися в школі, чи досить вона розвинена, що їй слід уміти напередодні навчання в школі. За допомогою цього тесту ви можете спробувати оцінити підготовленість дитини до школи.
                Тест «Чи готова ваша дитина йти до школи?»
Відповідайте на питання «так» чи «ні».
1.    Чи часто Ваша дитина заявляє про своє бажання йти дошколи?
2.    Вашу дитину найбільш цікавлять атрибути школи (портфель, книжки, нове        «доросле» становище), аніж можливість більше довідатися нового й багато        чого навчитися?
3.    Ви вважаєте, що Ваша дитина досить посидюща й уважна навіть під час
       виконання дуже привабливого для неї завдання?
4.    Ваша дитина товариська як з дітьми, так і з дорослими?
5.    Ви на впевнені в тім, що Ваша дитина здатна добре запам’ятати й виконати  усне доручення (наприклад по телефону)?
6.    Ваша дитина жодної хвилини не може бути на самоті й зайнятися чимось
       самостійно?
7.    Іграшки й особисті речи Вашої дитини завжди розкидані й Ви стомилися
       нагадувати їй, що потрібно їх прибирати?
8.    Чи вміє Ваша дитина рахувати до десяти й назад?
9.    Чи може Ваша дитина порівнювати числа і предмети?
10.    Чи здатна Ваша дитина додавати й віднімати в межах десяти?
11.    Чи знає дитина прості геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник,
         прямокутник, овал)?
12.    Чи вміє дитина визначати істотні ознаки в предметах (наприклад, у птаха є  дзьоб, пір’я)?
13.    Чи може Ваша дитина об’єднати одним словом поняття одного виду, роду,   характеру (наприклад , назвати одним словом «взуття» слова «чоботи»,  «туфлі», «черевики»)?
14.    Чи може Ваша дитина знайти до запропонованого слова слова з
         протилежним змістом (наприклад, «спекотно» - «холодно»)?
15.    Чи вміє вона скласти розповідь за 5-7 картинками?
16.    Чи знає Ваша дитина літери та чи вміє читати по складах?
17.    Ваша дитина з напруженням і без будь-якого задоволення декламує вірші й розповідає казки?
18.    Чи правда, що Ваша дитина не досить упевнено користується кульковою ручкою?
19.    Ваша дитина любить майструвати, користуючись клеєм, ножицями,
         інструментами?
20.    Їй подобається розфарбовувати або малювати?
21.    Малюнки Вашої дитини, як правило, неохайні й не завершені?
22.    Ваша дитина без особливої праці може зібрати розрізану на кілька частин картинку?
23.    Чи може Ваша дитина знайти слово до запропонованого слова так, щоб вони   були пов’язані за змістом, як пов’язані слова у зразку (наприклад, зразок:  «дерево – гілки», до слова «книжка» необхідно назвати слово «сторінки»?
24.    Чи вважаєте Ви, що Ваша дитина не допитлива й погано обізнана?

Порівняйте свої відповіді з ключем.
Ключ відповідей
Якщо питання 1, 3, 4, 5, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 19, 20, 22, 23 Ви відповідали «так», то зарахуйте по 1 балу за кожну відповідь.
Якщо на питання 2, 6, 7, 17, 18, 21, 24 Ви відповідали «ні», то зарахуйте ще по 1 балу за кожну відповідь.
Підрахуйте загальну кількість балів.
Якщо вона становить:
20 – 24 бали, то поздоровляємо! Ваша дитина готова до школи. Будьте певні, що їй буде легше справлятися зі шкільними труднощами. Подбайте про те, щоб у неї не зник інтерес до школи й до отримання нових знань.
15 – 19 балів, Вам  належить приділити більше уваги своїй дитині, зміст запитань або завдання в них допоможуть Вам обрати потрібний напрям роботи з дитиною. На засмучуйтеся, Ваша дитина майже готова до навчання в школі.
14 і менше балів, кращою порадою для Вас буде приказка: «Терпіння і труд усе перетруть» Ваша дитина чекає допомоги й співпраці. Пориньте разом із нею в розвивальні, цікаві ігри. Усе це допоможе дитині досягти успіху й піти  до школи підготовленою.
Рекомендації практичного психолога Твердовській В.М.

Як розвинути самостійність у дитини

   
 Як правило, трохи подорослішали діти починають на інстинктивному рівні вимовляти фразу «Я сам!»,  намагаючись таким чином показати  свою самостійність. Адже матінка природа закладає в кожне живе створіння прагнення до незалежності. В цьому питанні батьки відіграють головну роль, оскільки саме від їх виховання залежить характер дитини.   Він може вирости волелюбним і самостійним, або при неправильному вихованні затиснутим і боязким, завжди належним на рішення своїх батьків. Тому багато батьків хочуть виростити зі свого малюка самостійну твердохарактерну людину, однак для цього потрібно знати певні виховні прийоми. Тому сьогодні ми розповімо, як розвинути самостійність у дитини без особливої праці.
            Кожна дитина прагне до самостійності, але для цього йому потрібно допомагати. Батьки повинні завжди підтримувати малюка, щоб він розумів, що знаходиться на вірному шляху. Діти люблять радувати батьків, а вони в свою чергу повинні хвалити їх за це. Якщо дитина відчує, що батьки за нього горді і що для них це дуже важливо, він буде раз за разом намагатися їх порадувати. Приміром, якщо дитина натягнула на себе шапочку, то потрібно обов’язково це зазначити. Батьки повинні голосно і виразно промовляти фрази на кшталт такої: «Який ти молодець, вже такий самостійний став!».
Досить часто батьки, почувши якийсь шурхіт, або писк з ліжечка свого малюка, відразу кидаються до нього для того, щоб задовольнити всі його забаганки. Це абсолютно природна реакція батьків на підозрілу активність малюка. Кожна мама піклується про свою дитину і в тих випадках, коли він «мучится» вона хоче йому допомогти. Батьки з жалю застібають гудзики, зав’язують шнурки і одягають дитину. 
Однак трапляється й таке, що батькам просто не хочеться чекати, поки флегматичний малюк зробить те, що потрібно, але самостійно. Саме тому вони допомагають йому, щоб пізніше, не переробляти роботу за нього, або просто не витрачати зайвий час. Абсолютно всі вищеописані дії дитині на користь не підуть, а тільки погіршать становище. Підростаючий «людина» повинен з самого народження вчитися самостійно вирішувати складні ситуації. А батькам потрібно всіляко підтримувати дитину у всіх його починаннях. Подібний підхід дуже допоможе дитині в житті. Батькам треба усвідомити, що якщо дитині завжди і у всьому допомагати, то він не зможе вирости самостійним. Йому потрібно навчитися приймати важкі рішення, вибирати, що йому одягати і скільки читати книгу, в які іграшки грати і т. д. Тільки так він зможе повірити в себе і в свої сили.                                                 
           Батьки можуть надавати  допомогу дитині лише в тих випадках, коли вона йому просто необхідна, та і то, ця допомога повинна бути мінімальною. По можливості треба робити справу не за нього, а разом з ним.
Визначте часові межі
Розвиток самостійності у дітей процес трудомісткий і тривалий. Він є більш психологічним, ніж фізичним. Приміром, якщо дитина сіла будувати будиночок з татом, вона буде твердо знати, що справу буде доведено до кінця. Однак якщо вона почне будівництво будиночка без батька, мама може відірвати його від процесу в самий невідповідний момент, покликавши малюка їсти, або збиратися на вулицю. У таких ситуаціях дуже важливо донести до дитини, що найближчим часом йому доведеться ненадовго відірватися від свого заняття, щоб це ніяк не позначилося на його психологічному стані. Дитина повинна відчувати рамки своєї самостійності, однак не варто занадто звужувати. Батьки ж у свою чергу повинні чітко виконувати поставлені обіцянки.
Ні в якому разі не можна кричати на дитину за зроблену помилку, оскільки результату ніякого не буде. Потрібно просто проаналізувати те, що трапилося і подумати над тим, як вирішити дану проблему. Якщо ви розумієте, що рішення малюка помилково докорінно, потрібно постаратися переконати його, однак робити це потрібно дуже м'яко. І якщо навіть після цього чадо стоїть на своєму, хай зробить так, як йому хочеться, і зрозуміє сам, що він був неправий. При вдало зробленій  роботі не варто боятися перехвалити дитину, оскільки це навіть більшого коштує для нього, ніж якийсь цінний презент. Ніколи не варто забувати говорити маляті про те, що без нього вам було б складно впоратися і він безцінний помічник. І звичайно, обов'язково потрібно рахуватися з бажаннями дитини - і це принесе свої плоди.
Бажаю успіхів! 
Підготувала педагог соціальний Т.В.Слєпченко 
Запрошуємо до нашого блогу “Логопедична скринька. Психологічна служба”:
https://orlovavika14.blogspot.com/
 Поради батькам дітей з особливими освітніми потребами 
дошкільного віку від МОН: 
·         https://drive.google.com/open?id=1p6ooM70tWHT4-SC2HIgnUdKGofZ22K4Q
Шановні батьки дітей старших груп, просимо Вас долучитись до діагностики готовності дітей до навчання у школі, пройшовши онлайн опитування. Перейдіть, будь-ласка, за посиланням нижче:

  • Корисні вебінари для вихователів та батьків, які допоможуть комфортно і з користю пережити карантин(тисніть на написи):

1.     Як зберегти психічне здоров'я в умовах соціальної ізоляції
2.     Розвиток стресостійкості у дітей: ігри та прийоми
3.     Мама спокійна – спокійне дитя

А цей вебінар буде цікаво подивитись батькам дітей старших груп:
Психологічна готовність дитини до школи: діагностика та рекомендації

Рекомендації практичного психолога Твердовській В.М.


На жаль тисячі українських дітей страждають від жорстокого поводження.Діти мають право на захист від приниження та насильства, яке карається законом…
Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі і іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтесь нашими порадами.
Подавайте дітям приклад хорошої поведінки
Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.
Змінюйте оточення, а не дитину
Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.
Висловлюйте свої бажання позитивно
Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.
Висувайте реальні вимоги
Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.
Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням
В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.
Обирайте виховання без побиття та крику
На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.
Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Пам'ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.
Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір
Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.
Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина
Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.
І головне - пам'ятайте, що любов є найважливішою потребою усіх дітейі однією з основних передумов позитивної поведінки дитини.

ПРО ФАКТИ ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ З ДІТЬМИ АБО РЕАЛЬНУ ЗАГРОЗУ ЇХ ВЧИНЕННЯ ПОВІДОМТЕ СЛУЖБУ У СПРАВАХ НЕПОВНОЛІТНІХ ЧИ СОЦІАЛЬНУ СЛУЖБУ, АБО ЗАТЕЛЕФОНУЙТЕ НА ВСЕУКРАЇНСЬКУ ДИТЯЧУ ЛІНІЮ. «ТЕЛЕФОН ДОВІРИ» 8 800 500 21 80 (ДЗВІНКИ БЕЗКОШТОВНІ)





24.03.2020року  соціальний педагог Слєпченко Т.В.  провела бесіду з батьками онлайн та дистанційно.З'ясовувала стан дітей, надала інформацію з питань які хвилюють батьків. 
Діти в задовільному стані. 
Дві сім'ї перебувають на обліку в службі у справах дітей. 
Батькам надані рекомендації по спілкуванню з дітьми в ситуації психологічної напруги.




Ігри для зняття стресу та тривоги в дитини дошкільного віку (за матеріалами С. Ройз)
1. Лінія життя
 Нам важливо допомагати дітям відчувати радість. Робимо сюрпризи близьким. Фокусуємо увагу на досягненнях (записуємо, малюємо їх), відзначаємо, що було хорошого за день. Вигадуємо свята. Наприклад, свято застилання ліжка, свято збивання подушки, свято мильної піни на щоках, свято вмивання зубної щітки, свято посмішки тощо.
2. Прості свята                                                                        
Для стабілізації стану, для повернення опори та зняття тривоги дитині потрібно більше інформації та зовнішня«передбачуваність». Тобто досить чіткий розпорядок дня. І будь-яка структура. Те, що можна запланувати, — плануємо. Обов’язково попереджаємо про зміни в планах.  Ви можете зробити разом розклад, прикрасити його, доручити дитині стежити за виконанням задуманого — це хороша практика.


ШАНОВНІ БАТЬКІ!
 Практичний психолог ЗДО "КАЛИНКА" Твердовська В.М. пропонує цікаву пам'ятку  з теми:
ВИХОВАННЯ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ У ДИТИНИ
ü Багато батьків запитують, як виростити дитину лідером. Фахівці рекомендують:
ü Почніть із себе. Відповідально ставтеся до своїх вчинків - і ваша дитина вчинить так само в аналогічних ситуаціях.
ü Вітайте походи дитини з друзями у кіно, командний спорт.
ü Навчайте дитину достойно переживати невдачі і йти далі. Це важлива риса успішної людини - бути здатним не застрягати в переживаннях.
ü Навчайте дитину обстоювати свою точку зору, наводячи конструктивні аргументи, поважаючи співрозмовника.
ü Дозволяйте молодшому члену сім'ї самому зробити вибір страви в кафе, прийняти рішення у виборі одягу. Це підвищує самооцінку і демонструє довіру.
ü Залучайте дитину до вибору і планування сімейного відпочинку, продумування маршруту поїздки. Розподіляйте обов'язки членів сім'ї.
ü Заохочуйте читання. Тут теж допоможе власний приклад. Дослідження показують, що дитина, яка читає, завжди більш впевнена в собі, ніж той ровесник, який не приділяє достатньої уваги читанню.
ü Навчайте дитину бачити в ситуаціях плюси, орієнтуйте на позитивне мислення. Успіх тісно пов'язаний з оптимізмом.
ü Варто уникати висловлювань, що дитина найкраща, тому що посіла перше місце на змаганнях. У якийсь момент її обійде спритніший спортсмен або більш кмітливий одноліток. Тоді гірких переживань не уникнути. І чим сильніше завищена самооцінка, тим більшою буде образа. Поясніть дитині, що змагання з собою вчорашнім дадуть більш високі результати.

ü Виховуючи в дитині лідерські якості, важливо пояснити, що лідер - це не та людина, яка йде по головах, а особистість, яка прагне успіху без агресії і насильства.



16 березня 2020року проведено дистанційне опитування  стану  дітей в  сім'ях переселенців. 5 сімей. Надана інформація про те що вони можуть звертатися за допомогою дистанційно, онлайн та знаходити інформацію додаткову на сайти ЗДО.










КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ
 Покарання для дитини

Не поспішайте покарати.
 Намагайтеся впливати на дитину проханнями (які, звичайно, відповідають її вікові та можливостям).
Це найефективніший спосіб щось пояснити.
Дитина повинна розуміти, за що її карають.
Надмірне покарання може негативно позначитися на психічному та фізичному здоров'ї дитини.
Тож перш ніж вдатися до такої виховної міри впливу, зважте сто разів усі за та проти.
Незалежно від ступеня провини та повноти усвідомлення дитиною своєї помилки, вона не повинна сприймати покарання як свідчення переваги вашої сили над її слабкістю, як приниження її гідності.
 Дитина має боятися не покарання, а того, що вас засмутить її вчинок.
 Скільки дітей отримали свої перші уроки насильства від тих, кого любили, — від власних батьків — і потім понесли цю "мудрість" далі, передаючи її з покоління в покоління!
На підтвердження того, що покарання — надзвичайно важкий іспит для дитини, прочитайте повчальну історію:
 "Колись люди вважали, що виховання без різки неможливе. Сама жінка в це не дуже й вірила. Проте одного разу її маленький син добряче завинив. І їй тоді здалося, що він заслуговує на покарання.
 Жінка наказала хлоп'яті піти й самому зірвати різку. Той пішов і його довго не було. Нарешті він повернувся весь у сльозах і сказав: "Різки я не знайшов, але ось тобі камінь, який ти можеш у мене кинути".
Мати розплакалася, бо раптом побачила всю ситуацію очима дитини. Хлопчик, мабуть, розмірковував: "Якщо мати хоче зробити мені боляче, для цього підійде й звичайний камінь". Жінка поклала той камінець на кухонну поличку, де він і лишався багато років по тому, як вічне нагадування про обіцянку, яку дала тоді жінка сама собі: "Жодного насильства!"
Так, дорослі мають забути про насильство щодо дітей. Жорстокі методи виховання принижують особисту гідність малих, призводять до серйозних психологічних стресів.
 Усе це не минає для дитини безслідно: в сучасних малят з'являються такі "дорослі" захворювання, як безсоння, виразка, коліт, мігрень. Є над чим замислитися, чи не так?
      Адже більшість дорослих часто зовсім не зважає на дрібні зауваження та вирази, які зазвичай використовують у своєму мовленні, спілкуючись з дитиною. А саме ці "дрібниці" інколи дуже сильно впливають на дитину і здатні сформувати в неї стійкий негативізм щодо батьків. 

Підготувала педагог соціальний Т.В.Слєпченко



                                      

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ
                                          Спілкування з дитиною:

1. Демонструйте кращі зразки своєї поведінки, випромі­нюйте добро і любов. Ваш внесок у розвиток дитини безцінний — ваше ставлення до світу знайде відображення у її інтересах, судженнях, цінностях.
2. Якщо ви хочете поговорити з дитиною, присядьте чи нахиліться до рівня дитини, встановіть зоровий контакт; якщо потрібно – покладіть свої руки дитині на плечі, або на спину між лопатками та поставте дитині запитання.
3. Частіше використовуйте "Я-повідомлення",таким чином даючи дітям зрозуміти: їхні поведінку, реакції дорослі обмежують не взагалі, а лише за­раз, і на те є певні причини. Наприклад: "Прошу зараз голосно не розмовляти, бо це заважає ді­тям гратися".
4. Якщо ви побачили, що дитина не зрозуміла вашої пропозиції – попросіть її повторити вашу фразу.
5. При спілкуванні враховуйте вік і досвід цієї дитини, а не свій власний.
6. Говоріть з дитиною спокійним тоном, змінюючи тембр голосу в залежності від обставин.
7. Деяким дітям одну і ту ж фразу потрібно повторити декілька разів.
8. Намагайтеся створювати і підтримувати по­зитивну атмосферу,дбайте про "збереження об­личчя" кожного. Підтримки та захисту потребує насамперед той, кому в цей момент гірше. Тому інколи варто поспівчувати й винуватцеві кон­флікту, підтримати його.
Спілкування з батьками
 1. Під час спілкування з батьками потрібно формувати «Я – повідомлення»:
- якщо я правильно вас зрозуміла, ви хочете, щоб...
- я розумію вашу точку зору, проте...
- мені було б легше спілкуватися з вашою дитиною, якщо б...
- у вашої дитини чудово виходить робити... та треба попрацювати над...
2. Під час спілкування з батьками не потрібно боятися ставити запитання:
- я помітила, що дитина почала...
- я цікавлюся, як вихователь, який працює з вашою дитиною, а не як стороння особа...
- на жаль, без додаткової інформації я не зможу плідно працювати з вашою дитиною.
Підготувала педагог соціальний Т.В.Слєпченко



Підписатися на: Дописи (Atom)